Наукова школа

Наукова діяльність сучасного дослідницького університету базується на наукових школах. Створити, очолити та закласти підвалини розвитку наукової школи на довгі роки може лише талановита, багата на ідеї, працьовита Особистість, яка має дар наукового передбачення, здатна інтегрувати зусилля однодумців, спрямовувати їх на принципово важливих напрямках. Це повною мірою стосується члена-кореспондента НАН України, двічі Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук, професора Родіна Петра Родіоновича, який створив наукову школу проектування різальних інструментів, довгі роки її очолював та дав поштовх її подальшому розвитку на довгі роки наперед.

Лезовий різальний інструмент є невід’ємною частиною машинобудівного виробництва. Від якості та працездатності різальних інструментів значною мірою залежить точність оброблюваних деталей, продуктивність та ефективність процесу оброблення. Створення і розвиток теорії проектування різальних інструментів є однією з найактуальніших задач удосконалення машинобудівної галузі.

Становлення наукової школи проектування різального інструменту

Дореволюційна Росія була аграрною державою, вона не мала жодного спеціалізованого інструментального заводу. Різальний інструмент для своїх потреб виготовляли Тульський, Путиловський, Іжевський, Златоустівський та інші заводи, проте 90% всього інструменту, що використовувався, ввозилось в Росію з-за кордону.

В 30-х роках ХХ сторіччя гостро постало питання індустріалізації молодої радянської держави. Інструментальне виробництво стало інтенсивно розвиватися. В цей час завдяки працям вітчизняних вчених розпочала формуватись наука про різальний інструмент, до навчальних планів підготовки інженерів машинобудівних спеціальностей було введено новий курс «Різальний інструмент». На той час ця дисципліна носила в основному рецептурний характер і відображала досвід окремих фахівців, пов’язаних з проектуванням і виробництвом інструментів. Із накопиченням та узагальненням досвіду, а також у зв’язку зі зростаючими вимогами машинобудування, виникла необхідність у вирішенні ряду проблем проектування все більш складних інструментів, наприклад, зуборізних, що працюють за методом обкочування та ін. У зв’язку з цим починають інтенсивно проводитись дослідження, присвячені питанням проектування конкретних типів інструментів. Ці роботи забезпечили та вплинули на розвиток дисципліни «Проектування металорізальних інструментів», дозволили вірно зрозуміти конструктивні особливості складних інструментів, що знайшло відображення в багатьох навчальних посібниках того часу.

Значна роль в становленні науки про різальний інструмент належить Заслуженому діячу науки і техніки РРФСР, лауреату Державної премії СРСР, д.т.н., проф. І.І. Семенченку. Його 4-томний навчальний посібник «Різальний інструмент», в якому системно і послідовно викладені питання проектування й виготовлення окремних типів інструментів, на той час не мав собі рівних.

В зв’язку зі збільшенням кількості типів інструментів, що використовувались промисловістю, виникла необхідність розробки загальної теорії їх проектування задля забезпечення ефективного вирішення задач проектування нових прогресивних інструментів та удосконалення відомих.

Одним із основних і визнаних засновників сучасної загальної теорії проектування різальних інструментів і теорії формоутворення поверхонь різанням є П.Р. Родін

В 1949 р. Родін П.Р. під керівництвом проф. Семенченка І.І. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему: «Проблема покращання передніх і задніх кутів свердел». Із 1950 р. Родін П.Р. працює в вищих навчальних закладах України.

В 1961 р. Родін П.Р. в Київському політехнічному інституті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. В дисертації на тему «Питання теорії проектування різальних інструментів» були розглянуті та обґрунтовані основні розділи теорії проектування різальних інструментів, зокрема теорія формоутворення поверхонь різанням. Робота доводила, що будь-який різальний інструмент є тілом, обмеженим вихідною інструментальною поверхнею, котрій надані різальні властивості.

Базуючись на роботах Г.І. Грановського, В.А. Шишкова, В.С. Люкшина, С.І. Лашнєва та ін., П.Р. Родін започаткував поняття вихідної поверхні, обґрунтував способи її формоутворення, сформулював умови формоутворень поверхонь. Вперше, розглядаючи рух деталі відносно інструмента під час формування поверхні, ввів поняття кінематичної схеми формоутворення та розробив їх класифікацію.

Було доведено, що формоутворення комбінацією рухів заготовки і інструменту є інваріантним, тобто, вибираючи різноманітні рухи поверхні, можна реалізувати різні кінематичні схеми формоутворення. Такий підхід дав можливість визначити не тільки вихідні інструментальні поверхні, спряжені з поверхнею оброблюваної деталі, але й служив основою розробки кінематики сучасних верстатів з ЧПК, вибору для них інструментів та розробки програмних продуктів. Створюючи основи теорії проектування різальних інструментів та теорію формоутворення поверхонь П.Р. Родін, по суті заклав на той час підвалини проектування сучасного обладнання для механічного оброблення поверхонь, випередивши інших вчених майже на півстоліття. В цьому полягає його неоціненна заслуга як вченого.

Введення поняття про вихідну інструментальну поверхню, спряжену з поверхнею деталі, дозволило в загальному вигляді вирішувати задачі аналітичного та графічного визначення вихідних інструментальних поверхонь, аналізувати умови формоутворення деталі в відповідності з кресленням. Основні положення дисертації було викладено в монографії «Основи теорії проектування різальних інструментів» (1960 р.), яка отримала суспільне визнання не тільки в нашій країні, а й за кордоном, зокрема в 1963 р. була переведена і видана в Чехословаччині.

Нова методологія проектування різального інструменту дозволила вирішувати такі важливі задачі:

• дослідження геометричних параметрів різальної частини, аналізу характеру зміни геометричних параметрів в різних точках різальної кромки, обґрунтування шляхів удосконалення різальних інструментів за рахунок геометрії різальної частини;

• аналізу завантаження різальної частини, типових схем зрізування припуску, їх вплив на конструкцію і працездатність інструмента;

• формоутворення поверхонь різальної частини інструмента та профілювання різальних інструментів;

• визначення множини інструментів для оброблення заданої поверхні деталі.

За цими напрямками проводились глибокі дослідження безпосередньо проф. Родіним П.Р., його вихованцями та послідовниками.

Розвиток наукової школи КПІ з проектування різального інструменту

Багаторічні дослідження проводились на кафедрі з проблем підвищення працездатності осьових інструментів. Низка досліджень, захищені кандидатськими дисертаціями Одінцова С.Г. (1974 р.), Криштопи М.А. (1974 р.), Бондаренка С.Г. (1974 р.), Ніколаєнко Т.П. (1975 р.), Мюллера В. (1977 р.), Солодкого В.І. (1981 р.), Кесади А (1983 р.), Равської Л.В. (1986 р.), Дідковського В.П. (1989 р.), Родіна Р.П. (1989 р.), Бугая В.Ю. (1997 р.), Корбута Є.В. (1999 р), Мамлюка О.В. (2001 р.) дозволили створити ряд нових конструкцій та засобів формоутворення поверхонь їх різальної частини, захищених авторськими свідоцтвами.

60-70-ті роки – це роки створення нових матеріалів, в тому числі і інструментальних, бурхливого розвитку нових технологій та аерокосмічного комплексу, розвитку верстатів з числовим програмним керуванням та автоматизованого виробництва. Добре усвідомлюючи перспективи розвитку науки і техніки, зокрема в галузі машинобудування в цей період, П.Р. Родін розробляє теоретичні основи формоутворення поверхонь при механічному обробленні, основні положення яких викладені в його монографії «Основы формообразования поверхностей резанием” (1977 р.).

У 70-ті роки спільно з Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України були проведені дослідження безвольфрамових твердих сплавів (відповідальний виконавець – Равська Н.С.), результатом яких стала організація на заводі «Генератор» вперше в СРСР ділянки з виробництва інструментів з цих інструментальних матеріалів.

Протягом 1976-1980 рр. проводились дослідження з оптимізації конструкцій монолітних твердосплавних кінцевих фрез (науковий керівник проф. Родін П.Р., відповідальні виконавці Равська Н.С., Касьянов А.Г.). Було організовано серійне виробництво таких фрез. Матеріали дослідження стали основою кандидатської дисертації Касьянова А.І., захищеної у 1982 р. та були покладені в розробку державного стандарту «Фрезы твердосплавные для обработки аустенитных сталей».

Проведення досліджень процесу оброблення монорейок торцевими фрезами (відповідальні виконавці – проф. Равська Н.С., Мирзахмедов Н.Т.). стали основою кандидатської дисертації Мирзахмедова Н.Т., яка була захищена в 1985 р. Так був досліджений новий процес фрезерування торцевими фрезами фасонних поверхонь монорейок, де 8 змінних варіювались на 5 рівнях. З використанням алгоритмів МГВА були розроблені моделі, які дозволили проаналізувати взаємодії змінних параметрів та оптимізувати процес, що забезпечило підвищення продуктивності обробки в 2-3 рази в залежності від розмірів деталі в порівнянні з обробленням монорейок кінцевими фрезами.

Значна увага в науковій роботі приділялась зуборізальним інструментам. З цієї тематики були захищені кандидатські дисертації Г.І. Самохіним, Г.К. Черніковим, О.Н. Чкаловою, В.І. Коноваленком, Л.І. Ковальовою, С.П. Радзевичем, Г.С. Одінцовою, О.С. Яблонським, В.В. Костенком, В.І. Польовим.

У 90-х роках одержала розвиток теорія проектування обкаточних інструментів – фасонні обкаточні фрези, застосування яких в серійному виробництві храпових коліс дозволило підвищити продуктивність в 5 разів і забезпечити високу точність за кроком зубів. Створена теорія проектування зуборізних довбачів з похилою віссю дозволила створити такі конструкції, стійкість яких за рахунок доцільної геометрії різальної частини, була в 2-4 рази вищою у порівнянні зі стандартними зуборізними довбачами.

Розвиток теорії проектування конічних черв’ячних фрез для оброблення циліндричних зубчастих коліс, черв’ячних твердосплавних фрез з від’ємними передніми кутами для обробки загартованих деталей, черв’ячних фрез з позитивними передніми кутами з профілем передньої поверхні в формі спіралі Архімеда, та черв’ячних фрез з рухомими різальними гребінками, що дозволило підвищити стійкість с середньому в 2 рази цього широко розповсюдженого різального інструмента. За розробками КПІ виробництво черв’ячних фрез з від’ємними передніми кутами було освоєно на Московському інструментальному заводі.

Співпраця з інститутами Національної академії наук України

Багаторічні плідні зв’язки склалися з інститутами Національної академії наук України, зокрема з Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля та Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича. Протягом багатьох років на кафедрі читає лекції академік НАН України, д.т.н., проф. Новиков М.В. В період з 1981 до 1991 р. курс «Інструменти з надтвердих матеріалів» читав директор ОКТБ Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, д.т.н., проф. Карюк Г.Г., який у 1995–2001 рр. був також головою ДЕК. В 1988–1990 рр. головою Державної екзаменаційної комісії з захисту дипломних проектів був В. Рибицький – начальник відділу ІНМ ім. В.М. Бакуля. В 1996 р. спільно з ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України створений навчально-науковий центр (керівник – д.т.н., проф. Девін Л.М.), в якому студенти п’ятого курсу один день на тиждень слухають лекції з курсів «Надійність та діагностика працездатності різальних інструментів» та «Інструменти з надтвердих матеріалів», виконують лабораторні роботи, беруть участь в дослідженнях з тематики інституту, проходять переддипломну практику. Сьогодні у ДЕК із захисту дипломних проектів магістрів та спеціалістів за спеціальністю «Інструментальне виробництво” та баклаврів за напрямом «Машинобудування» головує заступник директора ІНМ ім. В.М. Бакуля, д.т.н., проф. Клименко С.А.

Співпраця з промисловими підприємствами

Реалізація результатів роботи наукової школи при підготовці фахівців з інструментального виробництва вимагає тісної співпраці з підприємствами, посилення практичної підготовки інженерних кадрів, ознайомлення студентів з новими досягненнями техніки в галузі інструментального виробництва, організації практики студентів. Встановлення творчих зв’язків з провідними інструментальними заводами дозволяє підвищувати рівень науково-методичної роботи, узагальнювати передовий досвід підприємств. Так, разом з Київським авіаційним виробничим об’єднанням, Київським інститутом автоматики, ДКБ «Антонов», ВО «Комуніст», НДІ технології та організації виробництва (Москва-Київ) кафедра під керівництвом П.Р. Родіна проводила дослідження з обробки складних фасонних поверхонь на верстатах з ЧПК. Ця робота у 1979 р. була відзначена Державною премією України у галузі науки і техніки. У складі авторського колективу був проф. Родін П.Р.

У 1982 р. проф. П.Р. Родіним та співробітниками Свердловського інструментального заводу В.І. Климовим та С.Б. Якобсоном була видана монографія – «Технологія виготовлення зуборізального інструменту».

З метою підвищення рівня підготовки інженерних кадрів у 1987 р. за ініціативою кафедри та керівництва ВО «Знамя» — директора Шанька О.Н., заступника директора з кадрів Курилка О.І. та заступника головного інженера з інструментального виробництва к.т.н., доц. Касянова А.Г. згідно з договором між Міністерством електронної промисловості СРСР та Міністерством вищої освіти УРСР була створена філія кафедри «Інструментальне виробництво» на ВО «Знамя» (м. Полтава). Заступником завідувача кафедри з питань філії був призначений Касьянов А.Г. До проведення занять були залучені провідні фахівці підприємства, було організовано проведення лабораторних робіт на сучасних гнучких виробничих системах в умовах діючого виробництва.

За розробками проф. Равської Н.С. на МКТС (м. Москва) був освоєний випуск багатогранних твердосплавних пластин зі сплаву МС 221, які дозволили на Дрогобицькому долотному заводі, АТ «КамАЗ» та інших підприємствах замінити інструменти фірми «Сандвік Короманд» (Швеція). Розроблені інструменти по працездатності не поступалися закордонним інструментам, проте були дешевшими в 5 разів.

За останнє десятиріччя співпраця з підприємствами поглибилась, стала більш результативною. Результатом спільних досліджень кафедри та АТ «Мотор Січ» в напрямку розробки інформаційних технологій проектування, виготовлення та контролю інструментів для оброблення деталей газотурбінних двигунів нового покоління стали кандидатські дисертації Охріменка О.А. на тему «Черв’ячні фрези підвищеної точності та продуктивності» (2006 р., науковий керівник Балушок К.Б.) та Вовка В.В. на тему «Геометричне забезпечення САПР різальної частини сферичних кінцевих фрез» (2009 р., науковий керівник Равська Н.С.). В 2007 р. вийшла монографія «Формоутворення черв’ячних зуборізних фрез», підготовлена колективом вчених з НТУУ «КПІ» та АТ «Мотор Січ». Протягом 2009-2011 рр. виконані розробки з впровадження САПР черв’ячних фрез, сферичних кінцевих фрез та валків для лопаток ГТД.

Розвивається на нових засадах сучасності співпраця з багатьма підприємствами України (ХК «Мегапром», ДП «Промінструмент», АТ «Механік») та зарубіжжя (Loroch GmbH, ZOM GmbH).

Вплив наукової школи проектування різального інструменту на підготовку фахівців для потреб машинобудівної галузі

З розвитком потреб промисловості та переходом до автоматизованого виробництва розвивалась і наукова школа інструментальників. Кадровою базою її розвитку стала підготовка фахівців-інструментальників.

Суттєві наукові та оригінальні науково-практичні здобутки стали основою великої роботи з підготовки та видання під керівництвом П.Р. Родіна підручників та навчальних посібників. Навчальний посібник Родіна П.Р. «Проектирование и производство режущего инструмента» був виданий у перекладі англійською мовою. Підручник Родіна П.Р. «Металлорежущие инструменты» був виданий у Китаї (1986 р.) та відзначений Державною премією України у галузі науки і техніки за 1991 р.

На початку 60-х рр. інтенсивно розробляються інструменти з надтвердих матеріалів, мінералокераміки, твердих сплавів, зростає кількість типів різальних інструментів. Оскільки в загальному курсі «Проектування різальних інструментів» при обмеженому обсязі годин, відведених на курс навчальним планом, стало неможливо розглянути всі типи інструментів, що використовуються в промисловості, виникла потреба розробки нового курсу, який би ознайомив студентів з загальною теорією проектування інструментів. В цьому напрямі кафедра інтенсивно вела науково-методичну роботу, в результаті якої було видано підручник Родіна П.Р. «Основы проектирования режущих инструментов», який було відзначено першою премією Київського політехнічного інституту.

На науковій базі робіт Родіна П.Р. створюються нові сучасні дисципліни. Так, наприклад, в навчальні плани вузів СРСР та в країнах СНД для інструментальної спеціальності був включений курс «Основи проектування різальних інструментів». Підручник з цього курсу, автором якого є проф. Родін П.Р., був опублікований в 1990 р. Професором Родіним П.Р. був розроблений курс «Основи формоутворення поверхонь», котрий читається студентам спеціальності «Інструментальне виробництво». З цього курсу були видані навчальні посібники: Родін П.Р. «Основы формообразования поверхностей резанием» (1977 р.), Н.С. Равська, П.Р. Родін, Т.П. Ніколаєнко «Основи формоутворення поверхонь при механічній обробці» (2000 р.) та інші.

У 2001 р. був виданий підручник «Технологія інструментального виробництва» авторів Н.С. Равської, П.П. Мельничук, А.Г. Ксьянова, Р.П. Родіна, в якому на основі технологічної класифікації інструментів та з урахуванням сучасного розвитку викладені основні положення технології виготовлення інструментів. В підручнику значна увага приділена автоматизації виробництва інструментів, операціям заточування, шліфування, наведені особливості виготовлення інструменту та технологічного оснащення.

В цьому ж році була видана монографія «3D моделирование инструментов, формообразования и съема припуска при обработке резанием», авторами якої є Грабченко А.І., Кондоусова О.Б., Кривошея А.В., Равська Н.С., Родін П.Р., в котрій викладені основи теорії і методики тривимірного геометричного моделювання різальних інструментів у взаємозв’язку з моделюванням процесів формоутворення і схем зрізування припуску.

До 2005 року спільним зусиллями вчених київської, донецької, запорізької, краматорської, львівської сумської та харківської шкіл інструментальників було практично забезпечено видання комплексу підручників українською мовою, які відображають сучасний розвиток науки про інструмент та оброблення різанням.

Значення наукової школи КПІ з проектування різального інструменту на розвиток науки про різання металів в університетах України

та за кордоном

Особливе місце в розвитку наукових шкіл інструментальників нашої країни належить школі КПІ, започаткованій П.Р. Родіним.

Її вихованці та послідовники працюють в різних університетах, академічних та галузевих інститутах, на підприємствах. Особливої уваги заслуговує харківська школа, від якої за різними напрямками інструментальної науки створені визнані нині сумська, донецька та інші школи.

Завдяки особливим дружнім відносинам між двома всесвітньо відомими вченими, а саме ректором Харківського політехнічного інституту Семку М.Ф. та проф. Родіним П.Р., Петро Родіонович був для харків’ян «хрещеним батьком». Протягом всього свого творчого життя він опікувався, підтримував, був постійним опонентом у більшості молодих вчених цієї школи і вболівав за кожного з них.

До представників харківської школи з проектування різального інструменту перш за все відноситься Перепелиця Б.О. В кандидатській дисертації Перепелиці Б.А. розвинута теорія проектування фасонних різців, розроблена класифікація різних типів інструментів та, на цій основі, вирішені задачі з профілювання зазначених інструментів. Докторську дисертацію Перепелиця Б.А. захистив в Тульському політехнічному інституті, основні положення якої опубліковані в монографії «Отображение аффинного пространства в теории формообразования поверхностей резанием» (1981 р.). В зазначеній роботі розвинута теорія формоутворення поверхонь різанням, основана на багатопараметричних відображеннях, сформульовані принципи конструювання, аналітичного опису і формоутворення складних поверхонь. Розроблена система типових моделей формоутворення та методика їх реалізації стосовно різних способів обробки.

В роботах д.т.н. Тернюка М.Е. (Харківський завод ім. Малишева) наведена класифікація конструкцій і способів формоутворення зубів двопараметричних передач, розглянуті геометричні особливості сферичного зубчастого колеса і способи його формоутворення.

В дослідженнях д.т.н. Кондоусової О.Б. (науковий консультант П.Р. Родін) розроблені основи теорії і методів тривимірного геометричного моделювання взаємопов’язаних процесів знімання припуску, формоутворення і проектування інструментів при обробленні різанням. Основою розробленої загальної моделі є рівняння багатопараметричних відображень. В модель включені загальна структура відображень, набори уніфікованих операторів, параметрів і зв’язків між ними. Розглянуті найбільш характерні типові і спеціальні моделі, в яких відображені відмінності між різними фасонними різальними інструментами.

Під впливом школи КПІ дослідження з теорії проектування різальних інструментів проводяться також д.т.н. Вітренком В.О. в Східноукраїнському державному університеті імені Володимира Даля. В його роботах створена теорія проектування принципово нових глобоїдних зуборізних інструментів, заснованих на схемах формоутворення третього класу, типу обкочуваних різців, гіперболоїдних черв’ячних фрез, шеверів, розроблених на основі лінійчатого дотику вихідної інструментальної поверхні і поверхні зубчастого колеса в просторовому верстатному зачепленні. Розроблені алгоритми і програми визначення конструктивних параметрів гіперболоїдних інструментів, нові способи виготовлення зазначених інструментів на існуючих верстатах. Виробничі випробування показали, що застосування розроблених гіперболоїдних інструментів дозволяє на стандартному обладнанні підвищити продуктивність оброблення зубчастих коліс в 1,5-3,0 рази.

З теорії проектування лезових різальних інструментів проводяться також в Національному університеті «Львівська політехніка» д.т.н. Грицаєм І.Е. В його докторській дисертації, яка захищена в НТУУ «Київський політехнічний інститут» (науковий консультант Равська Н.С.) розроблений математичний апарат для комплексних досліджень процесу зубофрезерування, а також були розроблені нові конструкції черв’ячних фрез зі змінною схемою різання, призначених для багатопрохідної обробки циліндричних зубчастих коліс. Застосування комплекту створених черв’ячних фрез дозволило підвищити продуктивність обробки зубчастих коліс до 2 разів.

В Донбаській державній машинобудівній академії (м. Краматорськ) ідеї школи П.Р. Родіна одержали широке розповсюдження в напрямку створення нових систем збірних інструментів для важких верстатів і розробки наукових регламентів їх експлуатації, створенні теорії кваліметрії різального інструмента, подальшої розробки теорії проектування і теорії надійності різального інструмента. В цьому напрямку працюють д.т.н., проф. Клименко Г.П. (2002 р., науковий консультант проф. Равська Н.С.), д.т.н., проф. Мироненко Є.В., (2003 р., науковий консультант проф. Грабченко А.І.), доцент Гузенко В.С., к.т.н. доцент Васильченко Я.В.

Наукова школа Донецького національного технічного університету відома розробками з теорії проектування комбінованих осьових інструментів для верстатів з ЧПК. Започаткував цей напрямок д.т.н., проф. Малишко О.І. (науковий консультант Родін П.Р.), який підготував 1 доктора і 5 кандидатів технічних наук.

Фундаментальні дослідження вченими України були проведені з розробки способів формоутворення і різальних інструментів для виготовлення складних фасонних поверхонь і різальних інструментів з утворюючими змінного виду на верстатах з ЧПК. Найбільший внесок у вирішення цієї проблеми свого часу зробили вчені УкрНДІАТ, під керівництвом д.т.н., проф. – Кривова Г.О.

З метою наближення форми вихідної поверхні до поверхні в зоні їх контакту ведуться дослідження з теорії формоутворення і створенню інструментів с керованими елементами.

Роботи в цьому напрямку ведуться УкрНДІАТ, НТУУ «КПІ» на кафедрі інтегрованих технологій, колишньої кафедри інструментального виробництва (завідувач кафедри д.т.н., проф. Пасічник В.А.), на кафедрі технології машинобудування (завідувач кафедри д.т.н., проф. Петраков Ю.В.).

Наукові дослідження в напрямку розвитку теорії проектування торцевих фрез з прогресивними схемами різання для чистового оброблення, з наперед заданими властивостями на контакти з поверхнях інструменту при фрезеруванні ним плоских поверхонь, виконуються в Житомирському державному технологічному університеті під керівництвом д.т.н. проф. Мельничука П.П.

Міжнародна співпраця і визнання наукової школи

Кафедрою налагоджено та успішно реалізуються творчі наукові зв’язки з багатьма провідними університетами України, Росії, Білорусії, Грузії, Узбекистану, Німеччини, Румунії, Китаю, Польщі та Югославії. Поряд з громадянами України через аспірантуру кафедри пройшли і стали кандидатами наук громадяни Росії, Узбекистану, Куби, Пакистану, Німеччини, В’єтнаму. Так, наприклад аспірант з В’єтнаму Лє Минь Гок захистив кандидатську дисертацію і сьогодні працює деканом механічного факультету Ханойського політехнічного інституту, а Буй Шонг Кау захистив кандидатську, потім докторську дисертацію.

За замовленням фірми «Loroch GmbH» (Німеччина) були проведені всебічні дослідження та розроблені оригінальні конструкції дискових відрізних пил з нерівномірним кроком зубів. За цим напрямком під науковим керівництвом д.т.н., проф. Равської Н.С. було захищені 3 кандидатські дисертації, в тому числі громадянин Німеччини R. Loroch в 1998 р. в НТУУ «Київський політехнічний інститут» успішно захистив кандидатську дисертацію. Дисертація R. Loroch пройшла нострифікацію в Німеччині з присудженням наукового ступеня доктора-інженера.

Протягом останніх років кафедра реалізує програми науково-методичної та навчальної співпраці з Інститутом техніки виробництва та забезпечення якості Магдебурзького університету Отто-фон-Геріке. За цими програмами ведуться спільні роботи в галузі підвищення працездатності різального інструменту, розробки нових технологічних процесів його виготовлення та розробки прогресивних конструкцій. До читання лекцій запрошуються німецькі професори.

Петро Родіонович Родін опублікував 40 монографій, підручників та навчальних посібників, більш як 400 наукових праць, отримав понад 100 авторських свідоцтв на винаходи. Його обрано Почесним професором НТУУ «КПІ», Почесним доктором Національного технічного університету «ХПІ» та Житомирського державного технологічного університету. Його науковий доробок оцінено двома Державними преміями України в галузі науки і техніки та шістьома урядовими нагородами.

Професором Родіним П.Р. було підготовлено 7 докторів технічних наук, із котрих Буй Шонг Кау був громадянином В’єтнаму та 39 кандидатів технічних наук, в основному громадян України, а також Росії, Куби, Германії, Узбекистану, Пакистану та ін.

Основні риси створеної Петром Родіоновичем школи – це доброзичливість і взаємодопомога. Саме ці риси забезпечують поповнення школи молодим поколінням дослідників, вчених, викладачів. Фундаментальність та багатогранність досліджень, виконаних науковою школою Родіна П.Р., їх високий теоретичний рівень та практична спрямованість свідчать про потужний інтелектуальний потенціал школи, який дозволяє формувати нові напрямки наукового пошуку, розвивати і реалізовувати інноваційні принципи і підходи, ефективно взаємодіяти з іншими науковими школами та промисловістю в Україні та за кордоном, дбати про нові генерації молодих вчених, готувати фахівців для потреб машинобудування України.

Поділитись:

Комментарии закрыты