Засновник наукової школи: Орліков Михайло Львович – створення і дослідження динаміки верстатів-автоматів і їх механізмів, канд. техн. наук, доцент (був на посаді професора кафедри металорізальних верстатів), його учні Кузнєцов Ю.М., Федоренко І.Г., Шишкін В.М. та інші, що не працювали в КПІ.

 

Керівник наукової школи: Кузнєцов Юрій Миколайович, докт. техн. наук, професор, академік і віце-президент ГО «Національна АН вищої освіти України», дійсний член (академік) Міжнародної АН і інноваційних технологій, Doctor Honoris Causa ТУ-Габрово, заслужений винахідник УРСР, заслужений працівник народної освіти України, заслужений викладач КПІ, лауреат довічної наукової стипендії Президента України, проф. кафедри конструювання машин.

 

Коротко про наукову школу: Київська наукова школа з верстатобудування у своїй еволюції розвитку, починаючи з 1935р., проходить свій шлях від минулого через усвідомлення сучасного до майбутнього, розвиваючись в часі і використовуючи найсучасніші досягнення в науці і техніці. Прийнявши естафету від засновників, вчені різних поколінь розширяють коло питань на наступних напрямках: перший був пов’язаний із синтезом і аналізом затискних механізмів, пристроїв автоматичного маніпулювання різними об’єктами, технологічного оснащення металорізальних верстатів та гнучких виробничих систем: другий спрямований на створення верстатів-автоматів, верстатів з ЧПК і верстатних комплексів на модульному принципі; третій пов’язаний з питаннями інтелектуальної власності і використанням нового методологічного підходу –креативного, що дозволило сформувати нову концепцію створення верстатів та іншого технологічного обладнання на основі міждисциплінарних галузей знань (генетики, кібернетики, синергетики. тощо) та сучасних інформаційних технологій. За цей час на рівні світових досягнень вперше створені високоточні, подвійного затиску, самоналагоджувальні, швидкопереналагоджувальні, широкодіапазонні і багатофункціональні затискні механізми, захватні пристрої роботів, нові токарні, свердлильно-фрезерні, інструментальні, шліфувальні, каменеобробні, деревообробні верстати з високими техніко-економічними показниками і розширеними технологічними можливостями. Для діамантової промисловості вперше в світі створені напівавтомати з м’якими супортами для обробки рундиста природнього алмаза. Сьогодні замість хибного гасла «Наздогнати і перегнати!» прийняте оптимістичне стратегічне гасло наукової школи «ВИПЕРЕДИТИ, НЕ НАЗДОГОНЯЮЧИ!» за рахунок інноваційного прориву на випередження в короткий передбачуваний термін, беручи на озброєння МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ СИСТЕМНИЙ ПІДХІД з використанням досягнень в ГЕНЕТИЦІ і КИБЕРНЕТИЦІ для генетичного проектування і передбачення антропогенних і природно-антропогенних складних систем, що розвиваються у часі. Останніми розробками зацікавилися в Китаї і і Словаччині, які пропонують співробітництво.

Більш детальну інформацію дивись за посиланням. Відомості про колектив наукової школи. Кваліфікаційна картка наукової школи.

Кузнєцов Юрій Миколайович та його наукові школи

У книзі висвітлено основні віхи життя, наукової, науково-організаційної, педагогічної і громадської діяльності відомого українського вченого в галузі верстатобудування, академіка Академії наук вищої освіти України, заслуженого винахідника УРСР, заслуженого працівника народної освіти України, заслуженого викладача КПІ, Doctor Honoris Causa ТУ-Габрово, професора кафедри “Конструювання верстатів та машин” Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Юрія Миколайовича Кузнєцова. Книга знайомить читача з біографією, діяльністю вченого, його творчими досягненнями, учнями і послідовниками, а також містить бібліографічний опис наукових та науково-методичних праць, опублікованих в українських та зарубіжних виданнях.
Призначена для науково-педагогічних працівників і всіх, хто цікавиться історією вітчизняної науки.

З книгою можна ознайомитись за посиланням.